Готуючись до інтерв’ю, я все частіше ловила себе на простому запитанні: чи мають українські митці та мисткині в Австрії бодай якісь додаткові шанси на легальний статус? Здавалося б, книжки, виставки, міжнародні нагороди та відзнаки мали б відчиняти потрібні двері. Однак на цьому шляху на мене чекало розчарування: для тих, хто опинився тут після 2022 року, правила однакові для всіх. І митці – не виняток.

Усіх нас об’єднує те, що ми опинилися в Австрії, рятуючись від війни, і переважно не мали достатніх ресурсів, аби вижити без соціальної підтримки. Однак допомога рано чи пізно припиняється і вже визначено дату завершення тимчасового захисту для українців та українок у Європі – 4 березня 2027 року.

Це означає, що часу на пошук довгострокових рішень небагато. Наступний рік стане вирішальним: ЄС вироблятиме правила «м’якого переходу» на інші форми статусів. Легше буде тим, хто має роботу, навчається чи розвиває власний бізнес. Для вразливих груп передбачать винятки. Іншим же доведеться обирати: легалізація або добровільне повернення додому.

Експерти радять не чекати до останнього. Процес легалізації може бути непростим, але цілком реальним. Тож, які шанси відкриваються саме для митців – і з якими вимогами доведеться зіткнутися в Австрії – розбираємося у цій статті.

З чого почати?

Після 2022 року правила в Австрії змінилися. Якщо раніше митці та мисткині могли подаватися на спеціальний дозвіл для діячів мистецтва (Niederlassungsbewilligung – Künstler), то тепер для українців та українок, які отримали тимчасовий захист і так звану «синю карту», є лише один шлях – Rot-Weiß-Rot Karte Plus (RWR+).

Фактично є два варіанти:

• залишатися під тимчасовим захистом до його завершення,
• або переходити на RWR+, при цьому «синя карта» залишається чинною навіть після отримання нового статусу.

Які вимоги висуває Австрія?

Тут усе доволі чітко і однаково для всіх професій. Ви повинні мати повне страхування протягом 12 місяців. Це означає, що ви маєте бути охоплені австрійською системою соціального страхування – медичною, пенсійною та від нещасних випадків.

І друга важлива умова – це достатній дохід. Йдеться про рівень заробітку, який показує вашу фінансову незалежність.

Два шляхи для митців та мисткинь

Для митців та мисткинь існують два шляхи: самозайнятість та робота за наймом.

У першому випадку ви офіційно реєструєтеся як Selbständige Künstler – автор(ка), художник(ця), музикант(ка), дизайнер(ка), фотограф(ка) чи скульптор(ка). Це означає відкриття підприємницької діяльності й сплату внесків до соціальної системи.

Якщо ж у вас є роботодавець, із яким підписано контракт, або навіть кілька коротших контрактів, головне – щоб вони разом забезпечили необхідний дохід і страхування.

Чи допускаються перерви у роботі?

Так. Якщо ви працюєте за наймом, то головне правило, аби протягом 24 місяців до подачі документів було щонайменше 12 місяців трудового стажу. Це можуть бути як безперервні 12 місяців, так і кілька відрізків, які разом дають потрібний рік роботи. Тобто, три місяці контракту, перерва, ще три місяці – усе це рахується. Важливо лише, щоб у сумі вийшло 12 місяців оплачуваної зайнятості з повним соціальним страхуванням.

Для індивідуальних підприємців правила дещо інші. Тут відлік йде від дати реєстрації підприємницької діяльності (отримання податкового номера). Влада дивиться не стільки на сукупний стаж, скільки на стабільність. Ключовим періодом є три місяці до подачі заяви: саме за цей час ви повинні показати виконання всіх вимог.

Чи враховують міжнародну діяльність?

Виставки, книжкові ярмарки, фестивалі, премії, гранти чи стипендії справді можуть стати у нагоді, але радше як додатковий доказ. Якщо у чиновників виникнуть сумніви, чи ви справді займаєтеся мистецтвом, тоді вони можуть запросити підтвердження. У такому випадку ваша міжнародна активність, нагороди й гранти можуть зіграти позитивну роль. Однак вони не замінюють базових вимог: страхування і доходу. У цьому сенсі митець чи мисткиня розглядається так само, як і будь-який інший власник «синьої карти».

Яким повинен бути мінімальний дохід?

Рівень доходу залежить від складу сім’ї. Суми встановлюються на федеральному рівні й регулярно оновлюються. Станом на зараз вимоги такі:

• для однієї особи: 1273,99 євро на місяць,
• для подружжя: 2009,85 євро,
• на кожну дитину додається ще 196,57 євро.

Крім того, у розрахунках враховується так звана вільна сума – 359,72 євро. Її можна відняти від обов’язкових витрат (наприклад, оренди чи кредитних платежів). Якщо після цього ваш чистий дохід перевищує встановлений мінімум – вважається, що ви фінансово незалежні й можете претендувати на RWR+.

Які документи  підтверджують дохід?

Найпростіший варіант для митця – це рахунки-фактури, які ви виставляєте клієнтам, і які реально оплачуються. Якщо працюєте з готівкою, доведеться вести касову книжку. А коли річний дохід готівкою перевищує 7 500 євро, закон зобов’язує придбати касовий апарат.

Враховуються і надходження з-за кордону, зокрема з України – від продажу картин, книг чи інших творів. Головне, щоб були офіційні документи: виписка з банку, договір, рахунок. Податковий консультант внесе ці дані у вашу декларацію, а платежі в гривнях конвертуються у євро за курсом на день надходження.

Чи можна працювати на українську компанію з дому?

Так, але з нюансом. Якщо ви проживаєте в Австрії і зареєстровані як самозайнята особа, то послуги, які ви надаєте українським чи іноземним замовникам (тексти, дизайн, картини, музика), вважаються вашим доходом у Австрії. Він включається у податкову декларацію й враховується при розгляді заявки на RWR+.

А от робота за наймом на українську компанію не рахується, бо ви фізично працюєте в Австрії, і це суперечить умовам.

Чи доведеться одразу відмовитися від соціальної допомоги?

Так, про це потрібно повідомити Карітас та AMS (якщо ви там зареєстровані). Але є винятки: якщо ви лише розпочали самозайнятість і маєте витрати, але ще не маєте клієнтів, вам можуть дозволити перехідний період. Зазвичай це кілька місяців часткової чи повної підтримки, поки ви стаєте на ноги. Усе вирішується індивідуально, але від вас вимагатимуть регулярні звіти з банківського рахунку.

Які ще джерела доходу зараховуються?

• Оренда житла в Україні. Якщо ви здаєте квартиру, потрібен договір та банківські виписки.
• Офіційні заощадження. Вони можуть враховуватись як підтверджений ресурс.
• Допомога від чоловіка/дружини. Якщо перекази йдуть офіційно на ваш рахунок.
• Продаж майна. Автомобіля чи землі – за наявності договорів та банківських підтверджень.

Не враховується неформальна підтримка від бабусь, дідусів, друзів чи знайомих, а також дитячі виплати (крім випадків, коли їх отримують безпосередньо повнолітні діти).

Чи обов’язково знати німецьку?

Для отримання RWR+ потрібен сертифікат знань німецької мови щонайменше на рівні А1. Але тут є важлива деталь: перекладений німецькою диплом про вищу освіту (бакалавра чи магістра) може замінити мовний сертифікат. Тож навіть якщо ви ще не маєте офіційного рівня А1, диплом дозволить подати заявку й отримати візу на 3 роки (за умови виконання інших вимог).

Якщо ж ви подаєте тільки з А1, тоді дозвіл видається лише на 1 рік. При наявності диплома чи сертифіката вищого рівня – одразу на 3 роки. Статус можна продовжувати, а через п’ять років подавати документи на постійне проживання.

Типові помилки митців

Віза видається лише до кінця строку дії закордонного паспорта. У багатьох українців та українок він завершується у 2027 році – це автоматично скорочує термін дії карти. Те ж саме стосується й паспортів дітей. Тож це помилка №1.

Ще одна помилка – подавати тимчасовий договір про житло («прекаріум»). Цей документ не підходить. Потрібен повноцінний договір оренди.

І останнє – це міф про винятки для відомих митців. Жодна нагорода чи професійний здобуток не звільняє від дотримання стандартних вимог: страховка, дохід, житло.

Чи можна поєднувати роботу за наймом та самозайнятість?

Так, і для багатьох це оптимальний варіант. Два джерела доходу підвищують фінансову стабільність. Єдине – зростає податкове навантаження.

Соціальні фонди для митців

Окремо варто згадати про Фонд соціального страхування для самозайнятих (SVS), який може покривати частину ваших внесків – медичних, пенсійних та страхових. Щоб отримати таку підтримку, потрібно довести, що ви справді займаєтесь мистецькою діяльністю (публікації, виставки, контракти, членство в об’єднаннях).

Також існує спеціальний Künstlersozialversicherungsfonds (KSF) – фонд, який допомагає митцям покривати страхові внески частково або повністю.

Де шукати поради і підтримку?

Тож не варто відкладати питання легалізації «на потім». Відомо, що маленькі кроки, але зроблені вчасно – дають великий результат. Безкоштовні консультації пропонують Карітас (для переселенців і самозайнятих) та Австрійський Інтеграційний Фонд (ÖIF) – з питань інтеграції та легалізації. Асоціації митців та професійні об’єднання можуть підтвердити мистецьку діяльність та підтримати у питаннях статусу. Це допоможе уникнути помилок і краще підготуватися до переходу на довгостроковий статус.

Ольга Волинська